ПОРУЧНИК

поручитель, свидетель по суду, взявший на себя ответственность (включая материальную) поручительства.

Смотреть больше слов в «Российской государственности в терминах»

ПОСАД →← ПОНОМАРЬ

Синонимы слова "ПОРУЧНИК":

Смотреть что такое ПОРУЧНИК в других словарях:

ПОРУЧНИК

поручник м. устар. То же, что: поручитель.

ПОРУЧНИК

поручник сущ., кол-во синонимов: 1 • поручитель (9) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: поручитель

ПОРУЧНИК

ПОРУ́ЧНИК¹, а, ч., іст., розм.Те саме, що пору́чик.Тепер з нею ходив молодий, витончений поручник (Я. Качура).ПОРУ́ЧНИК², а, ч., розм.Те саме, що поруч... смотреть

ПОРУЧНИК

I -а, ч., заст., розм.Те саме, що поручик. II -а, ч., розм.Те саме, що поручитель.

ПОРУЧНИК

ПОРУ́ЧНИК (той, хто ручиться за когось, гарантує щось), ГАРА́НТ спец., ПОРУЧИ́ТЕЛЬ книжн. Довелося (панові Бжеському) поставити двох поручників у тому,... смотреть

ПОРУЧНИК

Rzeczownik поручник m porucznik m

ПОРУЧНИК

человек, который ручается за другого..Синонимы: поручитель

ПОРУЧНИК

[porucznyk]ч.porucznik військ.

ПОРУЧНИК

пору́чник 1 іменник чоловічого роду, істота чин у Війську Польському; поручик у царській армії - іст. пору́чник 2 іменник чоловічого роду, істота поручитель розм.... смотреть

ПОРУЧНИК

1) guarantee; voucher, guarantor; (що дає заставу) bailsman2) ком. warrantor, sponsor

ПОРУЧНИК

імен. чол. роду, жив.

ПОРУЧНИК

I -а, ч. , заст. , розм. Те саме, що поручик.II -а, ч. , розм. Те саме, що поручитель.

ПОРУЧНИК

Службова особа, що виконувала різні доручення; помічник

ПОРУЧНИК

I разг. см. поручик II разг. см. поручитель

ПОРУЧНИК

Пору́чник, -ка; -ки, -ків

ПОРУЧНИК

ПОРУЧНИК м. устар. То же, что поручитель.

ПОРУЧНИК

м.пору́чик, лейтена́нт

ПОРУЧНИК

поручник, -а

T: 184